На північні околиці Збаража у ХVІІ- ХVІІІ ст. в межах оборонних укріплень міста знаходилась, так звана, «Залозецька брама», яка однойменним трактом поєднувала два містечка Дмитра-Юрія кн. Вишневецького. За нею на поч. ХІХ ст. знаходились, винесені за межі міста, три цвинтарі (єврейський кіркут, римо- та греко-католицькі кладовища). Поблизу цієї брами, в 1909 році селянин-патріот з с. Красносільці Іван Телев’як придбав земельну ділянку Він жертвував велику частину свого прибутку (16000 корон) для будівництва Приватної Українськї гімназії. Тут же, завдяки пожертвам Комітету збаражан в Америці у 1925 р. розпочато будівництво приміщення Українського Народного Дому, що тривало до 1935 р. На даний час — це один з корпусів Збаразького ліцею № 1. В тому ж районі наприкінці ХІХ ст. ветеринарний лікар Збаража Ніссон Спейсер. Як правило, в будинках, що виконували функцію приватних клінік, на першому поверсі здійснювався прийом, а другий — служив помешканням лікаря. Не виключенням був і особняк Н. Спесера, збудований, за дослідженням Ю. Вербовецького, в стилі модерну. Після ІІ-їсвітової війни особняк використовувався, як житловий будинок, відділ архітектури Збаразької РДА, райВНО. Зараз тут функціонує Музей російсько-української війни. Поруч, ближче до центру, на перехресті вулиць М. Грушевського та О. Кобилянської, де ще до 80-х років минулого століття знаходився гуртожиток (бурса) колишньої гімназії, а пізніше Збаразької СШ № 1 та «школи робітничої молоді», 9 липня 1995 року було встановлено та урочисто відкрито пам’ятник-погруддя уродженцю нашого міста, полковникові УПА Дмитру Клячківському (Климу Савуру). Авторами монументу були скульптор Володимир Мельник та архітектор Василь Скочиляс. На постаменті під тризубом напис: «ДМИТРО КЛЯЧКІВСЬКИЙ. Нижче – КОМАНДИР УПА «ПІВНІЧ», ще нижче – КЛИМ САВУР. Під ним роки: 1911-1945».
12 липня 2019 р., поблизу погруддя Д. Клячківському за ініціативи ГО ,,Наша громадська справа” було встановлено пам’ятник Героям Небесної Сотні Устиму Голоднюку і Назарію Войтовичу — мешканцям Збаражчини, наймолодшим Героям, що загинули на Майдані під час Революції Гідності. Встановлений Скульптурна композиція на фоні кам’яної, різьбленої стели, складається з двох ростових фігур Устима Голоднюка з блакитною каскою в правій руці та зі щитом у лівій. Поряд — скульптура Назарія Войтовича. Нижня частина обкладена мармуровими плитами чорного кольору, де на фронтальній стороні дві металеві таблиці з нержавіючої сталі з написами: «Герої Небесної Сотні УСТИМ ГОЛОДНЮК НАЗАРІЙ ВОЙТОВИЧ (верхня).
«Це мало сказати — вони полягли,
Це мало сказати — вони не повернуться.
Вони тобі і мені віддали
Стукіт власного серця».
Автором композиції був львівський скульптор: Тарас Король. З часом простір, де знаходяться вище наведені пам’ятники отримав офіційну назву – «Сквері Героїв».
